Вся серія «Шляхи тривоги» побудована на створенні виразного символічного образу, емоційно-художньої ідеї. Засобом вираження візуалізації ідей є людське тіло, як об’єкт, що може втілювати найширший спектр емоційно зрозумілий для кожного. Ці людські образи допомагають розкрити тему трагедії війни, розкривають переживання людської душі в момент трагічної життєвої драми.

Ось як ми змінюємось у часи страждань. Наше тіло деформується, втрачає форму і тільки сльоза, символ відчаю, виростає і відбиває сині очі, символ душі — «Чому вона плаче».

Наступна картина — «Вони безсердечні» — це алегорія втрати почуттів. Коли ви відчуваєте критичний максимум емоцій, будь то агресія чи страх, з певного моменту вам стає байдуже, ви втрачаєте інтерес. Ви відчуваєте, що у вас немає серця, воно замерзло і своєю холодністю може лише привабити равликів.

Третій твір — «Глибинний зв’язок» — це символ непорушної єдності з власною землею, тому вона й прикута до соняшника, який є національним символом України.

Четверта ліногравюра — «У потоці» — це історія втрати дому, звичайних людей, які тікають від вогню війни та розрухи, змушені мандрувати за течією у невідоме, куди б їх не занесла річка долі.

П’ятий образ «Це проросте» розкриває сумне бачення надії на краще, кожна крапля крові може стати джерелом для росту прекрасних квіт ів.

Наступна гравюра — «Розірвані долі» — ілюструє втрату зв’язків із близькими, вимушене переселення мирного населення під час війни – драму нинішніх втрат і страждань мільйонів сімей.

«Квітка надії» — на шляху, сповненому випробувань, саме віра в краще стає тим корінням, з якого проростає сенс життя.

«Твій орел злетить» — бо навіть коли небо затягують ворони тривог, у твоєму серці живе орел сили й надії, здатний підняти тебе над будь-якою темрявою.

«Молитва за мир» — зображення матері, яка тримає свою дитину на руках. Позаду них темне небо з спалахами авіаударів, спрямованих на мирні міста. Контраст між материнською ніжністю та жорстокістю неба передає крихкість людського життя.

«Молитва за свободу» — присвячено військовополоненим — небо, зображене у стилі, натхненному Вінсентом ван Гогом, з насиченими й яскравими кольорами, зберігає аналогію з силою мрій. Напруження між фізичним ув’язненням і безмежністю неба розкриває сумне бачення надії на краще, непереборне прагнення свободи.